по ходу гри

1. n

1) положення; місцеперебування; розташування

2) військ. позиція, рубіж; місце

3) становище, поза; стан; «off» position «вимкнуто»; «on» position «увімкнуто»

4) посада, місце; становище (в суспільстві)

5) ставлення, точка зору

6) муз. позиція (положення) лівої руки на грифі

7) фон. позиція

8) амер., розм. (термінова) позиція (про біржу)

9) спорт. позиція; поза, стійка; місце, зайняте у змаганні

2. v

1) ставити; розташовувати, розміщувати

2) визначати місце розташування (місцеперебування); локалізувати

3) спорт. вибирати (займати) позицію (у грі)

* * *

1) положення, місцезнаходження, розташування; місце

2) положення, поза; тex. положення; "off" position "вимкнено"; "on" position "ввімкнено"

3) посада, місце; тк. sing (високе) суспільне положення

4) положення, стан

5) позиція, точка зору; відношення, ставлення

6) мyз. позиція, положення лівої руки на грифі ( при грі на струнних смичкових інструментах); положення, розташування ( акорду)

7) гpaм. положення, позиція

8) cл.; eк. ( термінова) позиція, терміновий контракт; угода на термін (контракт, що минає в певному місяці); залишок, сальдо; запас; наявність матеріалів

9) cпopт. положення, позиція; поза; стойка

10) cпopт. місце, зайняте в змаганні

11) мop. позиція (час, протягом якого судно може прибути під навантаження)

1) ставити, поміщати, розміщувати

2) визначати місцезнаходження; локалізувати

3) cпopт. займати місце; вибирати позицію ( по ходу гри)

4) випускати або рекламувати товар, призначений для певної категорії покупців

1) положення, місцезнаходження, розташування; місце

2) положення, поза; тex. положення; "off" position "вимкнено"; "on" position "ввімкнено"

3) посада, місце; тк. sing (високе) суспільне положення

4) положення, стан

5) позиція, точка зору; відношення, ставлення

6) мyз. позиція, положення лівої руки на грифі ( при грі на струнних смичкових інструментах); положення, розташування ( акорду)

7) гpaм. положення, позиція

8) cл.; eк. ( термінова) позиція, терміновий контракт; угода на термін (контракт, що минає в певному місяці); залишок, сальдо; запас; наявність матеріалів

9) cпopт. положення, позиція; поза; стойка

10) cпopт. місце, зайняте в змаганні

11) мop. позиція (час, протягом якого судно може прибути під навантаження)

1) ставити, поміщати, розміщувати

2) визначати місцезнаходження; локалізувати

3) cпopт. займати місце; вибирати позицію ( по ходу гри)

4) випускати або рекламувати товар, призначений для певної категорії покупців

1) гра, ігра (им. мн. гри и ігри, р. ігор), грання, (забава) іграшка, грашка, ігрище, грище, гулянка, забава, забавка. [Люби гру, люби й прогру (Номис). Дідона вигадала грище, Еней щоб веселіший був (Котл.). З другими дітьми він не знавсь і в грища з ними не вдававсь (Бодянський). Дівочі ігрища незабутні (Куліш). Яка-ж воно й гулянка буде, як кожен нарізно; коли вже гратися, то вкупі (Грінч.)]. -ра в карты, в шахматы, в шашки, на бильярде - гра в карти, в шахи, в дамки, на більярді. -ра азартная - газардов(н)а, запальна гра. Биржевая -ра - біржова гра. Игры (развлечения, забавы) - ігри, (р. ігор), грища, ігрища (-рищ), гульня, (і)грашки (-шок). -ры гладиаторские, олимпийские - гладіяторські, олімпійські ігри, (і)грища. [Він досі вже на грищах олімпійських отримує вінці (Л. Укр.)]. -ра на лице, в глазах - гра, міна на обличчі, в очах. -ра крови - гра, грання крови. -ра цветов - гра, міна фарб. -ра драгоценных камней - гра самоцвітів. -ра слов - гра слів. -ра природы, случая, судьбы - гра природи, випадку, долі. -ра страстей, воображения, остроумия - гра пристрастей, уяви, дотепу. -ра фантазии - гра фантазії. -ра пчёл - прийгра бджіл. -ра дипломатическая - дипломатична гра. Раскрывать -ру - виявляти, показувати гру. -ра не стоит свеч - не варта справа заходу; для такої забави шкоа й світло світити (Приказки). -ра жизнью и смертью - гра життям і смертю. -ра с огнем, с опасностью - гра з огнем, з небезпекою. Была -ра! - було клопоту! Предаваться -ре - вдаватися, вкидатися в гру;

2) (действие) гра, драння, граття на чому, в що; гуляння в що, в чого; см. Играние. [З його граття не буде пуття (Приказка)]. -ра на скрипке, на пианино - гра, грання, граття на скрипку (реже на скрипці), на піяніно. -ра пианиста, актёра - гра, грання, граття піяніста, акте[о]ра. -ра напитков - грання, шумування напоїв, трунків.

* * *

ІРОНІЯ ( від грецьк. ειρωνεία - прикидання, удаваність) - певного роду риторичний прийом, завдяки якому висловлення набуває прихованого змісту, відмінного (нерідко - протилежного) від буквального, проте формулювання останнього завжди натякає на істинність саме прихованого змісту. І. має і суто філософське значення - специфічного заперечення, що виявляє розходження наміру і результату, задуму і об'єктивного сенсу у парадоксах пізнавальної і практичної діяльності. Історично першою формою філософської І. була "Іронія Сократа". Сократ твердив, що марно шукати істину у зовнішньому світі - вона належить людині ("Пізнай самого себе") А. ле істина ця хаотично "перемішана" з хибними уявленнями і "виділити" П з того хаосу думок можна лише за допомогою серії питань, що ставляться у певному порядку (який збігається з "порядком" самого Космосу). Прикидаючись невігласом ("Я знаю лише те, що я нічого не знаю"), Сократ ставив співрозмовникам нібито "наївні" питання, які спрямовували хід думок до істинного висновку. І. Сократа є специфічною, античною, формою діалектичного методу. Специфіка цієї форми визначалася уявленням про цілісність, не розчленованість природної і духовної реальності античного світопорядку (реально-ідеального Космосу), їхню принципову нерозрізнимість. Тому антична діалектика спрямовується на виявлення суперечностей з метою їхньої елімінації, а не синтезу. Саме тому ця діалектика знаходить своє завершення в Аристотелевій системі формальної логіки (у середньовічних університетах курс формальної логіки називався "діалектикою"). Не можна погодитися з твердженнями про "суб'єктивізм" Сократової позиції (оскільки вона, мовляв, тлумачить діалектику лиш як метод пізнання) - адже античний "об'єкт" (реально-ідеальний Космос) у своїй структурі визначається людиною ("суб'єктивно") відповідно до протагорової тези - "людина є мірою всіх речей". Лише філософія неоплатонізму (і, зокрема, її християнської форми - "ареопагітизму"), яка виходить з принципової нетотожності (навіть несумірності) духовного і природного (тварного) світу, виявляє нову форму І. (і, відповідно, діалектики), оскільки тут ідеться про несумірність (по суті - трансцендентність) наміру (духовної реалії) і результату (створеної з ніщо природи) - Божественого плану буття і його словесно-предметного "творіння", які (через "гріховний" вибір Адама і Єви) виявляються змістовно несумірними, вимагаючи "додаткових" актів ("спасительний подвиг" Христа, апокаліптичні події тощо). Саме з цим (через кордоцентрично-барокову лінію від Екгарта до пієтизму і янсенізму) пов'язане формування І. нім. романтизму, спричиненого особливостями філософії Фіхте. Оскільки результат діяльності "Я" - "не-Я" (об'єкт, дійсність) виявляється, внаслідок її обмежено-предметного характеру, біднішим за своє духовне джерело (за межами дійсності лишаються нереалізовані можливості), то відкривається широке поле для розмаїтого тлумачення цих можливостей, для творчої "гри" множиною можливостей. Критикуючи романтичну І. за довільний, "суб'єктивістський" характер "гри" можливостями, Гегель водночас допускає ситуації "І. історії" - розходження мети суб'єктів історичної дії (людей) з реальним результатом ходу історії. Така І., за Гегелем, стає можливою внаслідок об'єктивного характеру діалектичного розвитку абсолютного духу і суб'єктивного характеру історичних цілей, що їх ставлять при цьому люди. Саме це мав на увазі, говорячи про "І. історії", Енгельс, невиправдано приписуючи діалектику (цей винятково духовний феномен) природі. Насправді ж т. зв. "діалектика природи" є упредметненою в природному матеріалі духовно-практичної діалектики людини, її відчуженням. Серед історичних різновидів І. особливе місце належить "екзистенційній" І. К'єркегора, суть якої зводиться до здатності людського духу не просто оперувати ("грати") наявними можливостями в рамках даної парадигми (теоретичної, етичної, естетичної та інших систем) людської діяльності, а й виходячи за її межі (к'єркегоріанський "стрибок в абсурд"), творити принципово нові можливості духовного і практичного осягнення світу.

1) мін. агат

2) амер., друк. агат, кегль (шрифт розміром близько 5 1/2 пунктів)

на ходу, в русі

* * *

1) мiн. агат

2) полірувальний матеріал з агата

3) "агат", скляна, глиняна, т. п. кулька ( для дитячої гри)

4) aмep.; пoлiгp. агат ( шрифт)